Програма курсу та плани
семінарських занять
з курсу “Історія
української культури”
для студентів
філософського факультету
спеціальність політологія
34 лекційних
години
34 практичних
години
I.
Поняття культури. Національна культура
(2 години)
Актуальність культурної
проблематики. Визначення культури. Культура і цивілізація.
Етнос і нація. Націостановлення
українців. Національна культура як особлива сфера спілкування. Діалогічність
культури. Проблема архетипів української культури. Джерела та складники
національної культури.
Проблеми періодизації.
Семінарське заняття
1.
Методологічні засади вивчення культури. Особливості культури як системи.
Діалектика культури.
2.
Генезис, структура та основні функції національної культури.
3.
Українська національна культура: історичний дискурс та перспективи.
Рекомендована література
1.
Борщак І. Україна в літературі Західної Європи/ Пер. з франц.; Інститут
української археології та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України; Вст.
ст. П.С.Соханя; Упор. та заг. ред. З.Борисюк. – К.,2000.-336 с.
2.
Джерела української національної самосвідомості і культури. /Культурне
відродження в Україні. – Львів: Астериск, 1993. – с. 9 – 86.
3.
Кримський С.Б. Архетипи української культури. / Феномен української
культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С. 91 – 112.
4.
Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей: Ист.-филос. очерки
и портреты. М.: Политиздат, 1991. – с.18-39.
5.
Основи української ментальності// Україна: філософський спадок століть/
Хроніка-2000. – 2000. - №37-38. – с. 4 – 96.
6.
Українська культура. Лекції за ред. Д.Антоновича. - К.: Либідь, 1993. –
с. 17 – 25.
7.
Философия культуры. Становление и развитие. – С-Пб.: Лань, 1998. – с. 3 –
14.
8.
Шинкарук С.Б. Поняття культури. Філософські аспекти. / Феномен
української культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С.
8 – 61.
II. Культура
історичних предків українського народу.
1. Доба
первісної культури в українських землях.
Міфосвідомість.
(2 години)
Ранні форми культури. Неолітична
революція та її наслідки. Зародження етносів та прамов. Первісне мистецтво.
Освоєння форми, кольору, лінії. Виникнення писемності.
Первісні форми культури на
території України. Трипільська культура. Осілі і кочові культури. Формування
праслов’янського культурного простору.
Міфосвідомість – як історична перша
форма суспільної свідомості, основа культурних процесів. Характерні риси
міфосвідомості. Релігійні уявлення (магія, фетишизм, анімізм, тотемізм).
Міфологія. Основні мотиви
давньослов’янської міфології. Політеістичний пантеон давніх слов’ян.
Фольклорна традиція давніх слов’ян.
Семінарське заняття
1.
Антропогенез. Біологічна та культурна еволюція. Стадії (етапи) розвитку
культури.
2.
Первісна культура на території України. Осілі і кочові культури.
Міфологічна свідомість.
3.
Давньослов’янська міфологія: джерела дослідження, характерні риси,
основні мотиви.
4.
Пантеон слов’янських богів як світоглядна модель. Етнокультура
східнослов’янських племен напередодні утворення держави.
Рекомендована література
1.
Славянская мифология // Мифы народов мира.
Энциклопедия: в 2-х т./ Гл. ред С.А.Токарев. – М.:НИ “Большая Российская
энциклопедия,2000.- Т.2. – С.450 – 456.
2.
Крвавич Д.П., Овсійчук В.А.,Черепанова С.Щ. Українське мистецтва: Навч.
посібн.: У 3 ч. - Т.1. – Львів: Світ,2003. – 256 с.
3.
Алексієвець М., Цвіркун В. Українська міфологія і фольклор – скарбниця
національної культури./ Культурне відродження в Україні. – Львів: Астериск,
1993. – с. 16 – 41.
4.
Лисюк Н.А. Сутність міфу та його фуккції. – К.: Вид-во Укр.
Фітосоціологічного центру,2003.-121 с.
5.
Котляр М.Ф. Русь язичницька: Біля витоків східнослов'янської цивілізації.
– К.:Заповіт,1995.- 287 с.
6.
Гримич М.В. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи
українців:(Когнітивна антропологія). – К.,2000.-379 с.
7.
Кликс Ф. Пробуждающееся мышление. У истоков человеческого интеллекта. М.:
Прогресс, 1983. – с.132-211, 265-288.
8.
Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-
реліг. моногр. Видання друге. – К.: АТ “Обереги”, 1994. – 424 с.
9.
Лозко Г.С. Етнологія України. Філософсько-теоретичний та
етнорелігієзнавчий аспект. 2-е вид.– К.,”АртЕк”,2004. - 304 с.
10.
Тайлор Є.Б. Первобытная культура. М.: 1989 г. – гл. І.
2.
Давньослов'янська культура IX - поч. XIII ст.
(4 години)
Становлення давньослов’янської
цивілізації. Поліетнізм. Феодалізація суспільства. Етнополітичні взаємини Русі
та її оточення. Державотворення Русі.
Київська Русь як соціокультурна
система.
Релігійно-культовий проект
Володимира Великого. Новий культурний всесвіт: двощаблева ієрархія
функціонування цінностей.
Писемність і освіта. Літописна
традиція на Русі. Перекладна та оригинальна література.
Архітектура та образотворче
мистецтво: залучення до східнохристиянської культури та власна художня традиція.
Сакральні і світські споруди. Мозаїка, фреска, іконопис: символічне відображення
смисложиттєвих уявлень. Музика. Театральна дія. Ужиткове мистецтво і життя
міста.
Характерні риси культури.
Роздробленість слов’янських земель
і формування регіональних стилістичних особливостей.
Східна навала: проблема руйнації
культурної єдності. Нові виміри духовного розвитку.
Семінарське заняття
1.
Київська Русь як цілісна етно-культурна система. Державотворення:
культурологЀні аспекти.
2.
Хрещення Русі: причини, особливості, наслідки.
3.
Мистецтво ІХ – 30-х рр. ХІІ ст.: від візантійського канону до власної
художньої традиції. Архітектура та пластичні види мистецтва. Сакральна
образотворчість. Початки музично-театральної діяльності.
4.
Виникнення писемності. “Книжна” культура. Шкільна справа. Література.
Початки філософського мислення.
5.
Суспільно-політичне життя 40-х рр. ХІІ – ХІІІ століть. Місцеві мистецькі
школи (Києво-Чернігівська, Володимиро-Суздальська, Галицько-Волинська тощо).
6.
Проблема єдності давньоруської етнокультурної спільноти. Характерні риси
культури Київської Русі.
7.
Розвиток культури руських земель після монголо-татарської навали (XIII –
початок XIV столітть).
Рекомендована література
1.
Історія української культури. У 5 томах. Т.1. – К.: наукова думка,2000.
2.
Єфремов С.А. Історія українського письменства. Розділ І. Письменство
княжих часів. – К.: Феміна, 1995. – с. 68 – 108.
3.
История русской литературы. В 4-х томах. Том I. Древнерусская литература.
Литература XVIII века. – Наука. 1980. – с. 11 – 125.
4.
История эстетической мысли. В 6-ти томах. – М: Икусство., 1985 г. – Т.I.,
с. 401 – 422.
5.
Лихачев Д.С. «Слово о полку Игореве и художественная культура Киевской
Руси»// Слово о полку Игореве: Сборник. – Л.: Сов. писатель, 1985. – С. VII –
XXXVIII.
6.
Мистецтво Київської Русі (IX
– XIII ст.). // Крвавич Д.П.,
Овсійчук В.А.,Черепанова С.Щ. Українське мистецтва: Навч. посібн.: У 3 ч. –
Львів: Світ,2004. – Т.2. -С.46 – 183.
7.
Митр. Іларіон (Огієнко І). Візантійська культура й Україна// Україна:
філософський спадок століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №37-38. – с. 117 – 129.
8.
Рапов О.М. Русская церковь в IX – первой трети XII в. Принятие
христианства. – М.: Высш. шк., 1988. – 416 с.
9.
Стебельський Б. Християнство і українська культура// Україна:
філософський спадок століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №39-40. – с. 11 – 32.
10.
Толочко Петро. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.
11.
Толочко П. Давньоруська народність: міф чи реальність? // Київська
Старовина.. - 2000.-№ 1.- С. 3 –18.
III. Східнослов'янський культурний простір ХІІІ - ХV ст.
Передвідродження.
(2 години)
Культура галицько-волинських земель
як поєднання києворуської традиції та європейських новацій. Зародки
антропоцентричного світобачення.
Від “оксамитової” литовської
окупації (40 р. ХІV ст.) до втрати залишків автономії (80 р. ХV ст.). Формування
маргінального культурного простору. Протистояння Литви та Москви. Початки
формування громадянського суспільства (магдебурзьке та волоське право).
Суспільна та етнокультурна
еволюція. Зміни у мовному просторі. Мистецтво у ХІV – ХV століттях: стилістичний
та жанровий розвой у монументальному малярстві, іконописі, книгописанні.
Фортефікаційно-палацова архітектура.
Українсько-польська генерація
гуманістів: Драгобич, Русин, Лукаш, Оріховський-Роксолан.
Київ та Галич як центри духовної
культури. Літературна праця київських книжників ХV ст. Перші кириличні друкарні
та розвиток книгодруку.
Семінарське заняття
1.
Галицько-Волинська культура як спадкоємець києворуської традиції.
Європейські впливи.
2.
Зародження гуманістичної традиції в українсько-польській культурі ХІV –
ХV століть. Дрогобич. Русин, Лукаш та інші.
3.
Відновлення Києва як духовно-культурного центру.
Літературно-перекладацька діяльність київських книжників другої половини ХV
століття.
4.
Художня культура ХІІІ-ХV століть: архітектура, іконопис, малярство,
художні ремесла.
5.
Книжна справа, книжна мініатюра. Поява кириличного друку.
Рекомендована література
9.
Українська культура XIII –
першої половини XV ст. //І
сторія української культури. У 5 томах. – К., “Наук. думка”,
2001. – Т.2. - С.205 – 350
10.
Голубець Микола. Мистецтво. Середня доба./Історія української культури/
За загал. ред. І.Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – с. 468 – 485.
11.
Європейське відродження та українська література XIV – XVIII століть.//
АН України, ін-т літератури ім. Т.Шевченка. – К.: Наук.
думка, 1993. – 373 с.
12.
Котляр Микола. Галицько-Волинська Русь у ХІІІ ст. (До 800-ліття утворення
Галицько-Волинського князівства). Київська старовина. №6, 1999. с. 3-5.
13.
Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах: Навч. посібник.
Дрогобич Юрій. Лукаш з Нового міста. Оріховський – Роксолан. Русин Павло. – К.:
Либідь, 1994. – с. 468 – 485.
14.
Оріховський С. Напучення польському королеві (коментар М.Русина)//
Україна: філософський спадок століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №37-38. – с. 179 –
191.
15.
Радзикевич Володимир. Письменство. На переломі. Подув із Заходу.
//Історія української культури/ За загал. ред. І.Крип’якевича. – К.: Либідь,
1994. – с. 230 – 244.
IV. Формування і розвиток власно
національної культури.
1. Консолідація
ядра української нації. Відродження в українських землях (кінець ХV - ХVІІ ст.)
(2 години)
Ренесанс як культурна епоха.
Політичні, соціально-економічні та конфесійні особливості формування культури
відродження в Україні.
Культурно-релігійна експансія Речі
Посполитої. Церковна криза та Берестейська унія 1596 р. Боротьба за збереження
власної автентичності. Братський рух.
Розвиток вітчизняної освіти.
Братські школи та Острозький культурно-освітній осередок. Книжна справа та
книгодрук в Україні ХVІ столітті. Розвиток полемічної літератури.
Нова культурна ідеологія:
переосмислення гуманістичних та реформаційних ідей на ґрунті києво-руської
традиції.
Ренесансні риси в архітектурні та
скульптурі, жанрове розмаїття письменства, розвиток музикальної культури,
“вертепний” театр.
Характерні риси культурного процесу
(функціонування гуманістичних та реформаційних ідей в тканині української
культури, в тому числі ідей громадянського гуманізму, посилення світського
початку у мистецтві, поява елементів реалізму, індивідуалізація творчості,
активне формування національної свідомості).
Феномен українського козацтва:
виникнення та особливості функціонування. Становлення архетипу козацької
(народно-козацької) культури. Нова людина – нова культура – новий “міф
Вітчизни”.
Київ як релігійно-культурний центр українських земель ХVІІ ст.
Київська Братська школа.
Семінарське заняття
1.
Ренесанс як панєвропейське явище. Витоки українського відродження.
2.
Братський рух та Острозький культурно-освітній осередок як відповідь на
культурно-релігійну експансію.
3.
Гуманістично-реформаційні ідеї в духовній культурі України ХVІ – початку
ХVІІ століть.
4.
Розквіт художньої культури: львівська архітектура та пластичні мистецтва,
іконопис та монументальне малярство. Книгодрук. Розвиток полемічної літератури.
5.
Київ часів Сагайдачного. Київська братська школа та вчений гурток
Лаврської друкарні.
Рекомендована література
1.
Баткин Л.Н. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления. – М.:
Наука, 1978. – с. 3 – 42, 63 – 113, 120 – 123, 168 – 177.
2.
Українська культура на переломі (др. пол. XVI – перша пол. XVII ст).
Культурно-національне відродження..//Історія української культури. У 5 томах. –
К.: Наукова думка,2001. – Т.2. – С.477 – 846..
3.
Уманцев Ф.С. Мистецтво давньої України. Історичний нарис. – К.:
Либідь,2002. – 328 с.
4.
Мистецтво XІV – першої половини XVI ст.: мотиви готики. // Крвавич Д.П.,
Овсійчук В.А.,Черепанова С.Щ. Українське мистецтва: Навч. посібн.: У 3 ч. –
Львів: Світ,2004. – Т.2. –С. - 184 – 236.
5.
Мицько Х. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. – К., 1990.
6.
Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні і реформаційні ідеї
на Україні. К.: 1991.
7.
Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – с. 120
– 207.
8.
Єфремов С.О. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. с. 109
– 166.
9.
Українська культура. лекції за редакцією Дмитра Антоновича. – К.: Либідь,
1993. – с. 285 – 287, 321 – 324, 350 – 353, 415 – 418, 448 – 453.
10.
Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в XVI – XVIII ст. – К.: 1983.
11.
Литвинов В Ренесансний гуманізм в Україні: Ідеї гуманізму епохи
Відродження в українській філософії XV – поч.XVII століття. – К.; Вид-во Соломії
Павличко “Основи”, 2000. – 472 с.
2.
Державно-культурне самоствердження. Культура українського бароко ХVІІ - поч.
ХVІІІ ст.
(4 години)
Розвиток культуротворчих потенцій в
нових соціальних умовах.
Європейські витоки бароко.
Формування українського “козацького” бароко як власно-національного художнього
стилю.
Київський колегіум
(Києво-Могилянська Академія) як нова освітня модель. Становлення філософської
науки як специфічної сфери теоретичного думання.
Розвиток барокової літератури та
поезії. Драматургія і театр. Розквіт мурованої архітектури – драматизм,
декоративність, синтетичність. Монументальний живопис, іконопис (Сенькович,
Петрахиович, Руткович, Кондзелевич). Розвиток друкарства, гравіювання,
різьбярства. Фольклорна культура як вияв націосвідомості.
Національно-визвольна боротьба
1648-1676 рр. як культурно-суспільне самоствердження нації.
Доба мазепинського бароко.
Стилістичні особливості бароко як світогляд епохи.
Семінарське заняття
1.
Генезис козацтва як нової соціокультурної сили. Становлення
націосвідомості.
2.
Бароко: європейські витоки, українська стилістика.
3.
Києво-Могилянська Академія як колиска національної науки та професійного
мистецтва. Наукове та філософське мислення в стінах колегіуму.
4.
Барокова мурована архітектура, малярство, іконопис, граверство.
Особливості української художньої стилістики ХVІІ – початку ХVІІІ століть.
5.
Розвиток літератури. Барокової поезії, драматичного мистецтва. Бароко як
світогляд епохи.
Рекомендована література
1.
Українська культура другої половини ХVII – ХVIII століть.//Історія
української культури. У 5 томах. – К.:Наукова думка,2003. – Т.3. – 1246 с.
2.
Братасюк М. Києво-Могилянська академія як оплот вільнодумства в Україні
ХVІІ - ХVІІІ ст./ Культурне відродження в Україні. – Львів: Астериск, 1993. – с.
104 – 118.
3.
Уманцев Ф.С. Мистецтво давньої України. Історичний нарис. – К.:
Либідь,2002. – 328 с.
4.
Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. -
К.: Вища шк., 1999. - с. – 168 - 251
5.
Михед Павло. Українська літературна культура бароко і російська
література ХVІІ- ХІХ ст. (про дві хвилі впливу). /Київська старовина. – 1998. -
№4. - С. 22 – 51.
6.
Полонська-Василенко Н. Історія України: у 2 т. Т. 2. Від середини ХVІІ
століття до 1923 року. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 1995. – с. 192 – 256.
7.
Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк. 1998. – с. 190
– 289.
8.
Українське літературне бароко. – К., 1987, 304 с.
9.
Феномен Петра Могили: Біографія. Діяльність. Позиція /Климов В., Колодшей
А., Жуковський А. та ін. – К.: Дніпро, 1996. – 270 с.
10.
Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. – К.:, 1981. – 236 с.
11.
Чижевський Д. ХVІІ сторіччя в духовній історії України. // Україна:
філософський спадок століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №37-38. – с. 202 -217.
3. Формування
надетнічної загальноімперської культури. Просвітництво. Від бароко до
класицизму.
(2 години)
Геополітичне становище українських
земель кінця ХVІІ – першої половини ХVІІІ століття. Колоніалізм і колонізація
нових земель – створення нового культурного простору. Культура і освіта
Лівобережжя та Слобожанщини.
Епоха Просвітництва та українська
традиція. Розвій науково-раціонального та філософського мислення в стінах
Києво-Могилянської Академії. Григорій Сковорода.
Пізнє українське бароко: розклад
національного життя – розклад національної культури. Еволюція художнього стилю.
Професійне мистецтво другої половини ХVІІІ століття (архітектура,
образотворчість), театр, музична культура. Внесок українців в загальноімперську
культуру.
Семінарське заняття
1.
Український культурний простір кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття.
2.
Просвітництво в Україні: Києво-Могилянська академія та інші освітні
центри. Григорій Сковорода.
3.
Еволюція художнього стилю: пізнє бароко, рококо, класицизм. Професійне
мистецтво ХVІІІ століття.
4.
Руйнація Запорізької Січі – психологічна втрата Міфу. Співіснування
національної та імперської культур.
Рекомендована література
1.
Андрущенко М. Парнас віршований: Києво-Могилянська академія і український
літературний процес ХVІІІ ст. – К.: Українська книга, 1999. – 208 с.
2.
Голубець Микола. Мистецтво. Середня доба. // Історія української
культури/ За загальн. ред. І.Рип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – с. 520-542.
3.
Гуршевський М. Ілюстрована історія України. Репрентивне відтворення
визнання 1913 р. – К. “ІСЕ-Україна”, 1990. – с.387-470.
4.
Єфремов С.О. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. –
с.206-232.
5.
Кримський С.Б. Архетипи української культури. / Феномен української
культури: методологічні засади осмислення. – К.: Фенікс, 1996. – С. 91 – 112.
6.
Культура українського народу: Навч. посібник / В.М. Русанівський. Г.Д.
Верес, М.В. Гончаренко та ін. – К.:Либідь, 1994. – с.93-146.
7.
Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні. -
К.: Вища шк., 1999. - с. – 200 – 264.
8.
Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах. – К.: Либідь,
1997. – 377 с.
9.
Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.:АртЕк, 1998. – с.
209-289.
10.
Українське мистецтво останньої чверті ХVІІ – середини ХVІІІ століття //
Уманцев Ф.С. Мистецтво давньої України. Історичний нарис. – К.: Либідь, 2002. –
с.147 –317.
V. Класична
українська культура
1. Оформлення
класичної культури (І пол ХІХ ст). Український романтизм.
(2 години)
Українські землі в межах Російської
імперії: суспільні рухи як реакція на кризу.
Генезис українського романтизму.
Харківська громада письменників. Етнографічні та мовознавські дискурси як сфера
національно-культурного відродження. Формування Університетських центрів.
Українська література: від “Енеїди”
до “Кобзаря”. Класицизм і еклектика в мистецтві.
Західно-українське культурне
самовизначення. “Руська трійця” як частина загального просвітницького руху
українофільної інтелігенції.
Семінарське заняття
1.
Український романтизм: виникнення, сутність, характерні риси. Молода
Українська інтелігенція та зміцнення національної свідомості.
2.
Класицизм та еклектика в образотворчому мистецтві.
3.
Становлення української літератури.
4.
Культура українських земель у складі Австро-Угорської імперії.
Просвітництво та культурна самоідентифікація.
Рекомендована література
1.
Бовсунівська Т. Феномен українського романтизму. – К., 1997.
2.
Грабович Г. Шевченко як міфотворець: семантика символів у творчості
поета/ пер. з англ. С.Павличенко. – К.: Радянський письменник, 1991. – 212 с.
3.
Єфремов С.О. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. – с.
276-384.
4.
Жулинський М. Духовна епоха в історії України: До 200-ліття виходу в світ
“Енеїди”. Київська старовина. – 1998. – №5. – с. 3 – 8.
5.
Історія українського мистецтва.: у 6 т. – К., 1966 – 1970. – Т.3.
6.
Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – с.
290-379.
7.
Семчишин М. Тисячоліття української культури. – К.: 1993.
2.
Кирило-Мефодіївське товариство. Т.Г.Шевченко. Просвітництво "східне" і "західне"
(40 - 80-ті рр. ХІХ ст.)
(2 години)
Весна Європи і культурний розвиток
середини XIX століття.
Національний рух від етнографізму
до політичних ідей. Виникнення Кирило-Мефодіївського товариства. Основні ідеї:
відстоювання загальнолюдських і національних цінностей.
Т.Г.Шевченко як творець
національного міфу.
Цивілізаційні процеси в Європі та
російські реформи. Вплив народництва на культурні та освітні процеси.
Заснування “Громади”: нова
генерація української інтелігенції. Наступ імперської влади на національну
культуру.
Пореформена Україна: зміцнення
матеріальної бази культури, стимулювання освіти і науки. Влада і суспільство.
Еміграція інтелігенції.
Університетсько-наукові центри.
Розвиток природничих наук. Гуманітарний цикл: історія, філософія, мовознавство.
Українська література: розмаїття
напрямків і стилістики, розширення проблематики, гуманізація, ускладнення
художніх форм, політизація творчості. Розвиток театрального мистецтва. Музична
творчість. Образотворче мистецтво: синтез європейського, російського і
традиційно українського.
Західноукраїнська інтелігенція у
боротьбі за збереження культурної автентичності: “Просвіта” 1861 року.
Філософська та
літературно-публіцистична спадщина І.Я.Франко, Л.Українки.
Революційно-демократичне і націоналістичне крила в українській культурі кінця
ХІХ ст.
Семінарське заняття
1.
Розвиток національного руху. Кирило-Мефодієвське товариство.
2.
Т. Г. Шевченко.
3.
Заснування “Громади” та “Просвіти” як генералізація
культурно-просвітницького руху української інтелігенції.
4.
Становлення спільного культурного простору. Мистецькі пошуки в
середовищі підросійської та західної інтелігенції.
Рекомендована література
1.
Білецький П.О. Апостол України: Життя і творчість Тараса Шевченка. – К.:
Стилос, 1998. – 284 с.
2.
Бондар М. Діалог з історичним часом: формування нової української
літератури. / Київська старовина. – 1998. - №5. – С. 9 – 55.
3.
Герман О., Гринчуцькоий В. Товариства “Просвіти” як обереги
культурно-освітньої спадщини./ Культурне відродження в Україні. – Львів:
Астериск, 1993. – с. 177-189.
4.
Голубенко М. Від романтизму до реалізму./ Петров В., Чижевський Д.,
Голубенко М. Українська література. – Мюнхен-Львів, 1994. – с. 159 – 191.
5.
Єфремов С.О. Історія українського письменства. – К.: Феміна. 1995. – с.
385 –531.
6.
Культура українського народу: Навч. посібник/ Русанівський В.М., Вервес
Г.Д., Гончаренко М.В. та ін. – К.: Либідь, 1994. – с. 170-212.
7.
Палієнко Марина. Київська Стара Громада у суспільному та науковому житі
України (Друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)./ Київська старовина. – 1998. –
№2. – с. 49 – 84.
8.
Петров В. Естетична доктрина Шевченка // Україна: філософський спадок
століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №39-40. – с. 85 – 91.
9.
Романів Олег. Наукове товариство ім. Шевченка – перша Українська академія
наук./ Київська старовина. – 1999. - №2.
10.
Світленко Сергій. Українські громади другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
/Особливості ідеології та діяльності. - 1998. - №2.
11.
Шевченківські студії. Київська старовина. №3/4, 1997.
12.
Шевченківські студії: Київська старовина. №2, 1999.
VI. Модерністичне
оновлення національної культури.
(4 години)
1. Модернізм кінця
ХІХ - першого десятиліття ХХ ст.
Традиція і модерн: Україна і
Європа. Національний рух та нові умови суспільної практики межи століть.
Художні пошуки як відповідь на
запити часу: український літературний модерн. Сецесія, кубофутурізм,
примітивізм, експресіонізм в архітектурі та образотворчому мистецтві. Культурні
осередки в Європі (Краків, Мюнхен, Париж) та українське мистецтво.
Семінарське заняття
1.
Модернізм кінця ХІХ – першого десятиліття ХХ ст. Національно-культурний
розвиток 20-х рр. Глобальні зміни в світовій культурі на рубежі століть.
Народницько-модерністична опозиція в культурі.
2.
Мистецтво в пошуках шляху: стилістичне розмаїття живопису, літературний
та театральний модерн.
3.
Розбудова мережі національних, науково-освітніх, мистецьких закладів.
4.
Культурне будівництво в перші роки радянської влади. Феномен
“українського авангарду”.
Рекомендована література
13.
Верстюк О. Художнє життя Галицького краю на зламі століть (кінець ХІХ –
початок ХХ ст.)./ Культурне відродження в Україні. – Львів: Астериск, 1993. – с.
149 –154.
14.
Горбачов Дмитро. Листи-спогади Галини Пегарковської про Бойчука і
бойчукістів. Київська старовина. – 1999. – №6. – с. 133-150.
15.
Гундорова Т. Проявлення Слова. Дискурсія раннього українського
модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, “Літопис”, 1997. – 299 с.
16.
Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної Української нації
ХІХ-ХХ століття. – К.: “Генеза”, 1996. – 360 с.
17.
Лебедєв Георгій. Творець українського стилю Василь Кричевський./ Київська
старовина. 1997. - №6. – с.118-131.
18.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1997.
2.
Національно-культурний розвиток 20-х рр. ХХ ст.
Політичні катаклізми та історична
доля України. Культурно-національна самоідентифікація українців.
Розбудова інфраструктури культури,
науки та освіти (1917 – 1920).
Україна в складі СРСР. Культурне
піднесення 20-х рр. в умовах непівського плюралізму. Стилістичне розмаїття в
мистецтві. Літературні спілки. Класика та модерн у театрі. Розвиток
кінематографу.
Феномен українського художнього
авангарду.
Рекомендована література
1.
Корнієнко Н. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. К.: Факт, 1998. – 469 с.
2.
Панченко В. будинок з химерами: творчість Володимира Винниченка
1900-1920-х рр. у європейському літературному контексті. – Кіровоград, 1998. –
272 с.
3.
Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – с.
489-620.
4.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1997.
5.
Українська художня культура: Навч. посібник для студ. вузів/ І.Ф. Ляшенко
(ред.) – К.: Либідь, 1996. – 415 с.
3. Розстріляне
Відродження. 30-40 рр. ХХ ст.
Зміцнення адміністративної системи.
Індустріалізація, колективізація, голодомор.
Особливості культурного будівництва
20-30-х рр.: гуманістичне новаторство та уніфікація. Зростання національної
свідомості. Тотальні репресії. Від “коренізації” до “буржуазного націоналізму”.
(Хвильовий, Волобуєв, Скрипник, Шумський).
Тотальна ідеологізація мистецтва.
Розгром художніх спілок. Поява методу соціалістичного реалізму в літературі,
живопису, театрально-музичному мистецтві. Орієнтація культури на
неперсоналістичні цінності масових ідеологій. Терор української інтелігенції
(Грушевський, Бойчук, Зеров, Курбас та тисячі інших).
Семінарське заняття
1.
Розклад традицій класичної української культури внаслідок нових
соціально-політичних умов.
2.
Катастрофа 30-х – 40-х рр.: терор української інтелігенції.
3.
Метод соціалістичного реалізму: мистецтво на службі ідеології.
Рекомендована література
1.
Єфремов С. Історія українського письменства. К.: Феміна. 1995. – с.
608-682.
2.
Лавріненко Ю. Розстріляне Відродження: Антологія 1917 – 1933: поезія –
проза – драма – есей./Під. ред. Наєнка М.К. – К.: Вид. центр “Просвіта”, 2001. –
794 с.
3.
Петров В. Діячі Української культури. 1920-1940 рр. Жертви більшовицького
терору. – К., 1992.
4.
Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.
5.
Шаповал Ю. Україна 20-50-ох років: сторінки ненаписаної історії. – К.,
1993.
6.
Кучер В., Павленко В. Західна Україна: боротьба за соборність українських
земель (1923 – 1939 рр.) – Київська старовина. – 1999. - №1. – С. 77 – 78.
7.
Рубльов О., Черненко Ю. Сталінщина й доля західноукраїнської
інтелігенції. 20-50-ті роки ХХ ст. – К., 1994.
VII.
Новоукраїнська культура 40-90 рр. ХХ ст.
(4 години)
1. Культура
України у радянському культурному просторі: 40-80 рр. ХХ ст.
Зміцнення науково-технічного
потенціалу Української РСР. Друга світова війна і возз’єднання України.
Радянська українська культура у
боротьбі з фашизмом. Культурні процеси на окупованих територіях.
Повоєнні роки: боротьба з
“націоналізмом” та “космополітизмом” в культурі. Обмеження свободи творчості і
“соціальне замовлення”, ізоляція культури, тотальний ідеологічний контроль.
Нейтралізація національної еліти.
Поступове оновлення суспільного
життя (реформування освіти, русифікація, розширення культурної і наукової
діяльності, пробудження громадської активності)
Рух “шестидесятників” – молода
національно свідома інтелігенція. Поезія, література, образотворчість.
Українське поетичне кіно. Розвій народного мистецтва.
Культура в системній кризі
суспільства 70-80 рр. Політичне, релігійне та національно орієнтоване
десидентство як відповідь на посилення тиску. Культура як сфера внутрішнього
дисидентства.
Процес перебудови: визрівання нових
національно-культурних вимірів.
Семінарське заняття
1.
Українська культура в часи Другої світової війни: по обидві лінії фронту.
2.
Відлига “60-х”: піднесення національної свідомості, розвой національної
культури.
3.
Молода українська поезія, література, публіцистика.
4.
Українське поетичне кіно. Театральне мистецтво.
5.
Стогнація культури 70-80х років. Мистецтво як сфера внутрішнього опору.
Рекомендована література
1.
Культура українського народу. Навчальний посібник/ Русанівський В.М. та
ін. – К.: Либідь, 1994. – с. 213-225.
2.
Петрова Ольга. Сергій Параджанов. “Граюча людина” в контексті
трансавангарду. / Київська старовина, №5, 1999. – с.
3.
Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – с.
621-714.
4.
Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х
років. – К., 1995.
5.
Красильникова О.В. Історія українського театру ХХ століття. –
К.:Либідь,1999.- 206 с.
2. Ствердження
адекватності (1991 - поч. ХХІ ст.)
Розгортання державотворчого
процесу. Бурхливий розвиток культури.
Взаємодія культури та суспільства.
Криза етнографічно-народницькох орієнтації національної культури. Визрівання
нових орієнтирів. Становлення інфраструктури національної освіти, науки,
мистецтва.
Українська культура поза межами
України.
Семінарське заняття
1.
Національно-політичні процеси початку 90-х років та українська
інтелігенція. Мистецтво України кінця XX століття.
2.
Українська культура за кордонами країни. Збереження традицій.
Рекомендована література
1.
Виткалов В.Г. Українська культура: сторінки історії XX століття. – Рівне:
вид. Фірма “Ліста”, 1997. – 433 с.
2.
Донцов Д. Криза європейської культури й Україна// Україна: філософський
спадок століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №39-40. – с. 415 – 425.
3.
Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – с.
621-714.
4.
Світоглядні проблеми культури і художньої творчості (передмова Н.
Кривди)// Україна: філософський спадок століть/ Хроніка-2000. – 2000. - №39-40.
– с. 4 – 218.
VIII. Проблеми
функціонування сучасної культури.
(2 години)
Характерні риси сучасного
духовно-культурного життя країни.
Постмодерн. Практика сучасного
мистецтва.
Перспективи розвитку.
Переорієнтація на персоналістичні цінності громадянського суспільства.
Семінарське заняття
1.
Становлення інфраструктури національної культури в часи розбудови
держави.
2.
Українська література постмодерну. Стилістика нефігуративного живопису.
Модерні та постмодерні пошуки в театрі та кінематографі.
3.
Проблеми та перспективи розвитку національної культури на початку нового
тисячоліття.
4.
Українська культура в системі світової культури.
Рекомендована література
1.
Бойко О. Д. Історія України. – К.: Академія, 2001. – с. 606 – 619
2.
Братко-Кутинський О. Феномен України. – К., 1996.
3.
Дзюба І. Між культурою і політикою. – К.: Сфера, 1998. – 373 с. .
4.
Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996.
5.
Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / за ред. М.М.Заковича. –
К., 2000. – с. 595–610.
6.
Феномен української культури: методологічні засади осмислення. – К.:
Фенікс, 1996. – 477 с. |